Стимул для незалежної журналістики в регіонах України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Головна
  • Новини проекту
  • Учасники проекту
  • Тренери
  • Головна
  • Новини проекту
  • Учасники проекту
  • Тренери
Немає результату
Переглянути всі результати
Стимул для незалежної журналістики в регіонах України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Галина Халимоник

Чекліст: як організувати роботу лікарні так, щоб пацієнти з інших плакали від заздрості

Пологовий будинок у м.Мелитополь реконструйовано завдяки "Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України" від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ)

06.12.2021
Автор Галина Халимоник
Час: 7 хв. читання
2 0
A A
0
Як організувати роботу лікарні так, щоб пацієнти з інших плакали від заздрості

Пологовий будинок у м.Мелитополь

Поширити на FacebookПоширити на TwitterНадіслати через Телеграм

У попередній публікації ми аналізували ситуацію, в якій опинилася Біляївська міська багатопрофільна лікарня. З 15 пакетів, які відкрив заклад, працюють з прибутком лише два. Решта – потребують промоції, підвищення довіри до медиків з боку пацієнтів, створення більш лояльного ставлення до відвідувачів. Втім така ситуація наразі не лише в Біляївській лікарні, яка переживає кризу з фінансуванням. Тому наше видання підготувало чекліст: що вже зробили успішні медичні заклади, які впевнено увійшли в реформу та не відчувають кризових явищ, які торкнулися Біляївської та багатьох інших лікарень України.

Обрати заклади, з якими варто поговорити та почути їх менеджерські рішення, нам запропонував Павло Ковтенюк, колишній заступник міністра охорони здоров’я України в 2016-2019 роках. У 2015-2016 роках Павло брав участь у розробці реформи фінансування системи охорони здоров’я України. Вже у статусі заступника міністра відповідав за її впровадження у 2016-2019 роках.

У 2019-2020 був консультантом з реформ фінансування охорони здоров’я Офісу ВООЗ зі зміцнення систем охорони здоров’я (Барселона, Іспанія). Наразі є співзасновником Літньої школи “Трансформація систем охорони здоров’я: Східна Європа”. Працював у проектному офісі при Національній раді реформ.

Тут далеко не весь перелік рекомендованих закладів. Ми зосередилися тільки на двох. Відзначимо, що ці управлінські рішення вдалося реалізувати в містах, які зробили ставку саме на напрямок медицина, усвідомлюючи, що він є одним зі стрижнів розвитку території та створення комфортних умов для життя мешканців.

Клініка Святого Мартина, м.Мукачево, Закарпатська область

Населення міста – 85 600, кошти від НСЗУ у 2021 році – 181 490 595 грн.

Зараз в цій лікарні працює 850 людей (разом зі штатом сімейних лікарів). Про менеджерські рішення, які тут довелося ухвалити, розповів директор лікарні Євген Мешко.

Клініка Святого Мартина, м.Мукачево, Закарпатська область

На думку Євгена Мешка, система охорони здоров’я створена не для працевлаштування медичних працівників, а для здоров’я пацієнтів.

– Будь-які зміни в системі охорони здоров’я мають відбуватися в інтересах пацієнтів, – відзначив директор закладу, – звичайно, важливо, щоб і медпрацівники були так само задоволені. Тому що від їх задоволення буде залежати і те, наскільки вони професійно та якісно працюють. Але, знову ж таки, якщо йде мова про системне бачення у сфері медицини, то оцінюється благо для пацієнта. Це взагалі місія системи охорони здоров’я.

Євгена Мешка, система охорони здоров’я створена не для працевлаштування медичних працівників, а для здоров’я пацієнтів

Медицина існує не для того, щоб комусь забезпечити місце роботи, а для того, щоб пацієнт мав, куди звернутися, мав, як полікуватися, та мав доступ до якісної медичної допомоги.

Ті зміни, які зараз реалізуються, вони не зручні для багатьох закладів, особливо тих, які не мають існувати. І я цілком відкрито декларую, що частина медичних закладів мають закритися. Я не люблю популізму, і не буду казати, а давайте ми будемо думати, як не закрити лікарні, як не звільнити частину персоналу. Просто про це треба чесно і відкрито говорити. Але ідея полягає не в тому, щоб когось закрити та звільнити, а ідея полягає в тому, щоб пацієнт отримав медичну допомогу: якісну, з необхідними йому ліками. Бо коли перед людиною стоїть вибір, чи йому продати будинок та пролікувати онкологію, то це не про інтереси пацієнта. А коли стоїть вибір – поїхати через дві області та безкоштовно для себе пролікувати онкологію – це вже про інтереси пацієнта.

Реформувати заклад потрібно було набагато раніше до старту реформи вторинки

– Основні управлінські рішення ухвалювалися не мною, а міським головою ще у 2015 році, – відзначив Євген Мешко, – він людина з бізнесу, тому мав інше бачення системного менеджменту закладу, ніж мали ми медики. У 2015 році в системі охорони здоров’я міста працювало 1500 посад та 2200 працівників на них. У лікарні було 850 ліжок, і була ще одна лікарня залізничників. Тепер у нас один медичний заклад, 430 ліжок, 850 працівників.

Ми пройшли досить суттєву оптимізацію за цей період, але, повірте, не один пацієнт не відчув погіршення доступності чи якості медичної допомоги. Навпаки, в лікарні з’явилися всі ліки, розхідні матеріали, які потрібні, заробітні плати зросли вдвічі. Заробітна плата лікаря у нас не менше 15000 з нарахуваннями.

Важливо дивитися на продуктивність роботи працівників

Якщо проводити це одноразово, то нічого не буде. Якщо є система, то це спрацює, – відзначив Євген Мешко, – але не очікуйте миттєвого результату, має пройти час.

Залучати кошти через грантові проєкти

У закладу є команда внутрішніх проєктних менеджерів. Також дуже ретельно варто вносити інформацію в систему звітності НСЗУ.

У лікарні має бути перелік платних послуг, які не повинні дублювати ті, за які відшкодовує НСЗУ

У клініці Святого Мартина цей перелік – досить великий та подекуди неочікуваний. Це великий перелік лабораторних досліджень, зокрема, на алергени, онкомаркери. Тут надають послуги з лікувальної фізкультури при різноманітних захворюваннях, роблять оздоровчі масажі та косметологічні процедури, фізіотерапевтичні процедури тощо. До речі, переривання вагітності тут теж роблять за окрему плату пацієнток. Вартість такої послуги – 296 гривень. Це дозволяє закладу весь час залучати кошти, які вкладають в ремонти, оснащення приміщень тощо.

Має бути менеджер з маркетингу та брендування закладу

Він має працювати з комунікацією закладу. Усі заходи, що сприяють позитивному іміджу та поширенню інформації про лікарню – хороші.

Треба мати первинку, або налагодити колегіальну роботу

Раніше вторинка себе позиціонувала вищою, розумнішою за роботу сімейних лікарів. Десь навіть зневажали сімейних лікарів. Це тягне за собою те, що сімейний лікар думає, з ким краще співпрацювати, де йому не нагрублять. Тому важливо, щоб між первинкою та вторинкою був контакт, колегіальні стосунки. Тоді вони будуть працювати в команді.

Тростянецька міська лікарня, місто Тростянець, Сумська область

Населення ОТГ – 21 778, кошти від НСЗУ у 2021 році – 47 839 717 грн.

Коли у заголовку ми написали, що пацієнти з інших лікарень плачуть від заздрості, це була не фігура мовлення. Це реальні відгуки, які пишуть після відвідування НКП “Тростянецької міської лікарня”.

Тростянецька міська лікарня, місто Тростянець, Сумська область

– Тростянець –місто, яке у 22 рази менше за мій рідний Кривий Ріг, бюджет на одну людину вдвічі менший, ніж у моєму місті, – написала одна з відвідувачок лікарні, громадська діячка Ганна Атаманчук, – але подивіться, як може виглядати заклад за умови раціонального та чесного витрачання коштів? Я плакала, коли нас водили пологовим відділенням. Медсестри питали мене, чого я плачу, а я не могла заспокоїтися, коли пригадувала умови наших пологових. Всі послуги з пологів безкоштовні.

НКП “Тростянецької міської лікарня”
Відвідування НКП “Тростянецької міської лікарня”
Тростянецька міська лікарня пологове відділення
Тростянецька міська лікарня пологове відділення
Відвідування НКП “Тростянецької міської лікарня”
Умови пологових будинкiв – Тростянецька міська лікарня
Умови пологових будинкiв - Тростянецька міська лікарня
Умови пологових будинкiв – Тростянецька міська лікарня

До речі, щодо пологового, попри такі ремонти народжує тут не більше жінок, ніж у Біляївській лікарні. Середній прибуток відділення – 154 000 гривень (у Біляївці – 260 000 гривень). За словами Тростянецького міського голови Юрія Бови, вони регулюють нестачу коштів так само прибутками з інших пакетів лікарні.

Зазначимо, що дуже багато невеликих міст зараз відчувають проблеми з функціонуванням пологових відділень. Для того, щоб зберегти їх, заклади вкаладають досить великі кошти в їх переобладнення та утримання.

Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Як організувати роботу лікарні так, щоб пацієнти з інших плакали від заздрості
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь
Пологовий будинок у м.Мелитополь

Пологовий будинок у м.Мелитополь реконструйовано завдяки “Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України” від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), відповідальним виконавцем якої є Міністерство розвитку громад та територій. 52 млн грн — кошти Європейського інвестиційного банку, близько 10 млн грн — кошти місцевого бюджету.

Про менеджерські рішення у м.Тростянець розповів керівник закладу Анатолій Плахтиря.

Лікарня повинна мати бізнес-план розвитку

Не просто стратегію, а прораховані цифри: які напрямки варто підсилити, в модернізацію яких варто вкласти кошти, які відкрити додатково, які максимально оптимізувати.

Лікарня повинна мати людей, які закріплені за пошуком грантових коштів

Сьогодні Україну на шляху до реформ та модернізації держави підтримують багато країн Європейською Союзу, Сполучені Штати Америки, уряди Японії, Канади. Вони виділяють кошти на те, щоб допомогти лікарням стати більш енергоефективними та не спалювати мільйони у газових чи пілетних котлах, на створенні стратегії розвитку, на придбання обладнання та ремонт приміщень. Таким чином, очікують донори, Україна швидше зможе стати країною сталого розвитку та більш спроможною. У Тростянці на залучені грантові кошті змогли повністю енергомодернізувати фасад лікарні.

Лікарня активно має розповідати про свої послуги

Для цього тут є сайт, сторінка у соціальних мережах. Заклад пише про великі та маленькі перемоги, про лікарів, про послуги. Це привертає увагу та викликає довіру з боку пацієнтів. До речі, вони частенько підтримують лікарню коштами, які вносять добровільно до благодійного фонду. Списки з жертвувателями оприлюднюють, а також звітують, що саме купили на ці кошти. Їх, до речі, збирають на різноманітних заходах: благодійних аукціонах, виставках, фестивалях.

Лікарня оптимізувала штат

З 500 працівників скоротили 100. І навіть не помітили цього скорочення. З’ясувалося, що було чимало сумісників, посадових осіб з нечіткими обов’язками, оптимізацію провели кілька років тому. У той час, як у більшості лікарень штати до початку реформи так і не були оптимізовані. Тростянець зекономив на цьому 15 мільйонів гривень на рік.

Лікарня провела величезну роботу щодо поведінки медперсоналу в їх відношенні до пацієнтів

Ні техніка, ні ремонт, не замінять гарного людського ставлення до пацієнтів, відзначили в закладі. Посміхнутися, бути ввічливим, не заглядати у кишеню, ось золоте правило, якщо заклад хоче в нових умовах не лише вижити, а й продовжити працювати на певній території.

Прозоре витрачання бюджетних коштів.

Якщо витрачати їх економно, ефективно, раціонально, то на все вистачить, відзначають тут.

Програма підтримки молодих лікарів

Тут працює програма “Медичні кадри”. У Тростянці вчать на контракті трьох студентів, які повинні будуть повернутися у громаду. Фахівці міської ради відстежують результати навчання, і у разі погіршення, можуть відмовити студентам у продовженні фінансування та вимагати повернення коштів громаді.

Також за цією програмою передбачено придбання службового житла для молодих фахівців. Кошти на ці потреби виділили з місцевого та районного бюджетів. У 2019 році ключі від квартири отримало подружжя лікарів, один з них – лікар-анестезіолог. Будується житло ще для шістьох лікарів. Саме медики є магнітом для пацієнтів. Тому створення умов для лікарів варто сприймати не як соціальну підтримку, а інвестицію у розвиток громади та медичного закладу.

Йти до пацієнтів, якщо вони не можуть прийти до вас

У закладі є дні виїздів у села, коли люди можуть на місці зробити флюрографію, отримати консультацію вузькопрофільних лікарів. Для цього тут формують виїзну бригаду.

Загалом, як показало спілкування з директорами успішних закладів, вистояти в умовах реформи зможуть ті лікарні, де ставку зробили на інтересах здоров’я пацієнтів та створили сервіс, за яким хочеться йти до лікувального закладу.

Чекліст: що з цього зробили в Біляївській лікарні, а що варто було б

  1. Оптимізація штату почалася тільки з липня 2021 року, коли лікарня потрапила у фінансову кризу.
  2. У лікарні не проводять анкетування, вивчення думки пацієнтів, які б дозволили оцінити сервіс надання медичної допомоги. Також під час однієї з нарад керівниця закладу Тетяна Георгієва розповіла, що заклад має колективний договір, який не дозволяє пропонувати кращі умови оплати праці тим медикам, які демонструють кращі результати роботи, залучають відповідно більше пацієнтів та грошей від НСЗУ. Тому над зміною колективного договору доведеться ще попрацювати.
  3. Останній грантовий проєкт заклад виграв щонайменще сім років тому (коли керівником Біляївської районної ради був Олександр Семенов) – на утеплення фасаду 5-поверхівки, встановлення сонячних колекторів для підігріву води. Однак вони тривалий час не працюють. Потім за часів головування Біляївської РДА Арсена Жумаділова лікарня отримала благодійний подарунок у лікарняну лабораторію, це було обладнання. Також у пандемію лікарня отримувала засоби захисту від благодійного фонду “Корпорація монстрів”, релігійних осередків. Тому системною ця робота ніколи не була.
  4. Платні послуги лікарня надає – але їх список дуже обмежений. Це, переважно, різноманітні медичні огляди.
  5. Заклад має свій сайт та сторінку в соціальній мережі. Однак більшість інформації на сайті не актуальна, а сторінка в соціальних мережах майже не розповідає про види медичної допомоги, лікарів, послуги, які можна отримати в лікарні. Особливо про ті, де найбільші проблеми.
  6. На території Біляївської громади працює три заклади первинної медико-санітарної допомоги, жодна з них не належить Біляївській громаді, що ймовірно, може негативно впливати на комунікацію між лікарями сімейної медицини та лікарями вторинного рівня. Зараз питання створення комунального закладу первинної допомоги актуалізували у Біляївській міській раді.
  7. У лікарні немає стратегії розвитку, яка б була оформлена документально та прорахована економічно. Зараз над розробкою стратегії працює робоча група, куди входять медики, депутати Біляївської міської ради
  8. У Біляївській громаді поки що немає Програми підтримки молодих лікарів та заохочення молодих медиків залишатися працювати в громаді. Над її розробкою поки що тільки планують працювати.
  9. Заклад поки що не практикує виїзних прийомів, щоб збільшити прибуток за пакетами, які не працюють. Одна з причин – він працював у якості ковідного шпиталю.

 

Джерело: Біляївка.City
Учасник: Галина Халимоник
Попередня стаття

Чому сталася фінансова криза у Біляївській лікарні, і які відділення можуть опинитися під загрозою

Наступния стаття

Допомога заробітчанину: побитий у Чехії закарпатець потребує вартісного лікування

Пов'язані статті

Фінансова криза у Біляївській лікарні
Галина Халимоник

Чому сталася фінансова криза у Біляївській лікарні, і які відділення можуть опинитися під загрозою

04.12.2021
8
В яких умовах працюють медики Біляївської лікарні, що спасають від ковіду мешканців Одеського району
Галина Халимоник

В яких умовах працюють медики Біляївської лікарні, що спасають від ковіду мешканців Одеського району

20.11.2021
20
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко у Біляївці
Галина Халимоник

Після розголосу про ситуацію в Біляївській лікарні, сюди приїхав Міністр охорони здоров’я Ляшко

08.11.2021
8

Обговорення post

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ

  • Відео (6)
  • Галина Халимоник (5)
  • Людмила Макей (8)
  • Навчання (7)
  • Назарій Вівчарик (3)
  • Новини (7)
  • Олена Смирнова (15)
  • Ольга Григор’ян (4)
  • Світлана Ісаченко (13)
  • Тарас Зозулінський (1)
  • Цитати (5)
  • Юрій Павлишинець (6)

ТРЕНЕРИ

Власта Лазур Відмантас Балкунас Дайніус Редзявічус Людмила Опришко Олександр Бурмагін Ольга Мусафірова Русланас Ірзікявічус Сергій Гузь

ОСТАННІ СТАТТІ

П’ять років триває в Чернівцях боротьба за комунальні землі

Земля розбрату за ціною золота

НСЖУ
18.02.2022
0
18

Феномен заробітчанства: причини та ризики трудової міграції

Феномен заробітчанства: причини та ризики трудової міграції

НСЖУ
18.02.2022
0
73

Схоже, Буковина стала для інших областей пілотним проектом

Схоже, Буковина стала для інших областей пілотним проектом

НСЖУ
13.02.2022
0
21

Заробітчани Закарпаття: чим ризикують трудові мігранти

Заробітчани Закарпаття: чим ризикують трудові мігранти

НСЖУ
12.02.2022
0
18

Ірина Ткачук

Бджоли, меблі, літаки і «Банка щастя»: три надихаючих історії бізнес-леді Кіровоградщини

НСЖУ
09.02.2022
0
64

Завантажити ще

Міністерство закордонних справ Литовської Республіки
Eastern Europe Stdies Centre
Lietuvos Vystomasis Bendradarbiavimas
Литовська спілка журналістів
Національна спілка журналістів України

ПІДТРИМКА НЕЗАЛЕЖНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА В УКРАЇНІ

Проект фінансується за рахунок Програми розвитку співпраці та допомоги демократії Міністерства закордонних справ Литви.

Організатори:
  • Національна спілка журналістів України
  • Центр Східно-Європейських студій (Вільнюс)
  • Литовська спілка журналістів

© 2021 Національна спілка журналістів України

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Новини проекту
  • Учасники проекту
  • Тренери

© 2021

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

Add New Playlist