У попередній публікації ми аналізували ситуацію, в якій опинилася Біляївська міська багатопрофільна лікарня. З 15 пакетів, які відкрив заклад, працюють з прибутком лише два. Решта – потребують промоції, підвищення довіри до медиків з боку пацієнтів, створення більш лояльного ставлення до відвідувачів. Втім така ситуація наразі не лише в Біляївській лікарні, яка переживає кризу з фінансуванням. Тому наше видання підготувало чекліст: що вже зробили успішні медичні заклади, які впевнено увійшли в реформу та не відчувають кризових явищ, які торкнулися Біляївської та багатьох інших лікарень України.
Обрати заклади, з якими варто поговорити та почути їх менеджерські рішення, нам запропонував Павло Ковтенюк, колишній заступник міністра охорони здоров’я України в 2016-2019 роках. У 2015-2016 роках Павло брав участь у розробці реформи фінансування системи охорони здоров’я України. Вже у статусі заступника міністра відповідав за її впровадження у 2016-2019 роках.
У 2019-2020 був консультантом з реформ фінансування охорони здоров’я Офісу ВООЗ зі зміцнення систем охорони здоров’я (Барселона, Іспанія). Наразі є співзасновником Літньої школи “Трансформація систем охорони здоров’я: Східна Європа”. Працював у проектному офісі при Національній раді реформ.
Тут далеко не весь перелік рекомендованих закладів. Ми зосередилися тільки на двох. Відзначимо, що ці управлінські рішення вдалося реалізувати в містах, які зробили ставку саме на напрямок медицина, усвідомлюючи, що він є одним зі стрижнів розвитку території та створення комфортних умов для життя мешканців.
Клініка Святого Мартина, м.Мукачево, Закарпатська область
Населення міста – 85 600, кошти від НСЗУ у 2021 році – 181 490 595 грн.
Зараз в цій лікарні працює 850 людей (разом зі штатом сімейних лікарів). Про менеджерські рішення, які тут довелося ухвалити, розповів директор лікарні Євген Мешко.
На думку Євгена Мешка, система охорони здоров’я створена не для працевлаштування медичних працівників, а для здоров’я пацієнтів.
– Будь-які зміни в системі охорони здоров’я мають відбуватися в інтересах пацієнтів, – відзначив директор закладу, – звичайно, важливо, щоб і медпрацівники були так само задоволені. Тому що від їх задоволення буде залежати і те, наскільки вони професійно та якісно працюють. Але, знову ж таки, якщо йде мова про системне бачення у сфері медицини, то оцінюється благо для пацієнта. Це взагалі місія системи охорони здоров’я.
Медицина існує не для того, щоб комусь забезпечити місце роботи, а для того, щоб пацієнт мав, куди звернутися, мав, як полікуватися, та мав доступ до якісної медичної допомоги.
Ті зміни, які зараз реалізуються, вони не зручні для багатьох закладів, особливо тих, які не мають існувати. І я цілком відкрито декларую, що частина медичних закладів мають закритися. Я не люблю популізму, і не буду казати, а давайте ми будемо думати, як не закрити лікарні, як не звільнити частину персоналу. Просто про це треба чесно і відкрито говорити. Але ідея полягає не в тому, щоб когось закрити та звільнити, а ідея полягає в тому, щоб пацієнт отримав медичну допомогу: якісну, з необхідними йому ліками. Бо коли перед людиною стоїть вибір, чи йому продати будинок та пролікувати онкологію, то це не про інтереси пацієнта. А коли стоїть вибір – поїхати через дві області та безкоштовно для себе пролікувати онкологію – це вже про інтереси пацієнта.
Реформувати заклад потрібно було набагато раніше до старту реформи вторинки
– Основні управлінські рішення ухвалювалися не мною, а міським головою ще у 2015 році, – відзначив Євген Мешко, – він людина з бізнесу, тому мав інше бачення системного менеджменту закладу, ніж мали ми медики. У 2015 році в системі охорони здоров’я міста працювало 1500 посад та 2200 працівників на них. У лікарні було 850 ліжок, і була ще одна лікарня залізничників. Тепер у нас один медичний заклад, 430 ліжок, 850 працівників.
Ми пройшли досить суттєву оптимізацію за цей період, але, повірте, не один пацієнт не відчув погіршення доступності чи якості медичної допомоги. Навпаки, в лікарні з’явилися всі ліки, розхідні матеріали, які потрібні, заробітні плати зросли вдвічі. Заробітна плата лікаря у нас не менше 15000 з нарахуваннями.
Важливо дивитися на продуктивність роботи працівників
Якщо проводити це одноразово, то нічого не буде. Якщо є система, то це спрацює, – відзначив Євген Мешко, – але не очікуйте миттєвого результату, має пройти час.
Залучати кошти через грантові проєкти
У закладу є команда внутрішніх проєктних менеджерів. Також дуже ретельно варто вносити інформацію в систему звітності НСЗУ.
У лікарні має бути перелік платних послуг, які не повинні дублювати ті, за які відшкодовує НСЗУ
У клініці Святого Мартина цей перелік – досить великий та подекуди неочікуваний. Це великий перелік лабораторних досліджень, зокрема, на алергени, онкомаркери. Тут надають послуги з лікувальної фізкультури при різноманітних захворюваннях, роблять оздоровчі масажі та косметологічні процедури, фізіотерапевтичні процедури тощо. До речі, переривання вагітності тут теж роблять за окрему плату пацієнток. Вартість такої послуги – 296 гривень. Це дозволяє закладу весь час залучати кошти, які вкладають в ремонти, оснащення приміщень тощо.
Має бути менеджер з маркетингу та брендування закладу
Він має працювати з комунікацією закладу. Усі заходи, що сприяють позитивному іміджу та поширенню інформації про лікарню – хороші.
Треба мати первинку, або налагодити колегіальну роботу
Раніше вторинка себе позиціонувала вищою, розумнішою за роботу сімейних лікарів. Десь навіть зневажали сімейних лікарів. Це тягне за собою те, що сімейний лікар думає, з ким краще співпрацювати, де йому не нагрублять. Тому важливо, щоб між первинкою та вторинкою був контакт, колегіальні стосунки. Тоді вони будуть працювати в команді.
Тростянецька міська лікарня, місто Тростянець, Сумська область
Населення ОТГ – 21 778, кошти від НСЗУ у 2021 році – 47 839 717 грн.
Коли у заголовку ми написали, що пацієнти з інших лікарень плачуть від заздрості, це була не фігура мовлення. Це реальні відгуки, які пишуть після відвідування НКП “Тростянецької міської лікарня”.
– Тростянець –місто, яке у 22 рази менше за мій рідний Кривий Ріг, бюджет на одну людину вдвічі менший, ніж у моєму місті, – написала одна з відвідувачок лікарні, громадська діячка Ганна Атаманчук, – але подивіться, як може виглядати заклад за умови раціонального та чесного витрачання коштів? Я плакала, коли нас водили пологовим відділенням. Медсестри питали мене, чого я плачу, а я не могла заспокоїтися, коли пригадувала умови наших пологових. Всі послуги з пологів безкоштовні.
До речі, щодо пологового, попри такі ремонти народжує тут не більше жінок, ніж у Біляївській лікарні. Середній прибуток відділення – 154 000 гривень (у Біляївці – 260 000 гривень). За словами Тростянецького міського голови Юрія Бови, вони регулюють нестачу коштів так само прибутками з інших пакетів лікарні.
Зазначимо, що дуже багато невеликих міст зараз відчувають проблеми з функціонуванням пологових відділень. Для того, щоб зберегти їх, заклади вкаладають досить великі кошти в їх переобладнення та утримання.
Обговорення post